Приватний нотаріус був обвинувачений у неправомірному отриманні коштів за посвідчення договору оренди землі. Прокуратура стверджувала, що нотаріус отримав неправомірну вигоду у розмірі 206 500 гривень від товариства, яке уклало договір з міською радою. За твердженням обвинувачення, ці кошти були не просто оплатою за послуги, а фактичною неправомірною вигодою, а дії нотаріуса кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 368-4 Кримінального кодексу України (посвідчення договору в порушення положень закону «Про нотаріат» з отриманням неправомірної вигоди) та частиною 1 статті 358 (підробка документів через неточності в даті та місці укладення договору).
Сторона обвинувачення спиралася на кілька статей Закону України «Про нотаріат», аргументуючи свої звинувачення:
- Вимога особистої присутності сторін (стаття 43 закону), оскільки, на думку прокуратури, договір було посвідчено за відсутності представників сторін.
- Обмеження територіальної юрисдикції нотаріуса (стаття 13-1), оскільки нотаріальна дія нібито відбулася поза межами округу, де нотаріус мав право здійснювати свої дії.
- Правила ведення реєстру нотаріальних дій (стаття 52), оскільки, за словами обвинувачення, нотаріус неналежно оформлював документи та реєстри.
Суди першої та апеляційної інстанцій виправдали нотаріуса, не виявивши доказів на підтвердження звинувачень, але прокурор подав касаційну скаргу, прагнучи нового розгляду справи.
Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, підтримав рішення попередніх інстанцій та надав детальне обґрунтування щодо кожного пункту обвинувачення, чітко визначивши межі кримінальної відповідальності нотаріусів у подібних випадках. Суд постановив, що обвинувачення не надало доказів відсутності сторін під час підписання договору, що не оспорювалося сторонами договору.
Щодо питання територіальної юрисдикції, Верховний Суд дійшов висновку, що стаття 13-1 Закону «Про нотаріат» має організаційний характер і не впливає на чинність правочинів, навіть якщо нотаріус діяв поза межами округу.
Особливо важливим став висновок Верховного Суду щодо природи отриманих коштів. Суд вказав, що для визнання коштів неправомірною вигодою обвинувачення має довести, що гроші були хабарем, а не оплатою за надані послуги. Проте прокуратура не надала таких доказів, і Суд визнав виплату узгодженою оплатою за послугу, яка не може вважатися неправомірною вигодою.
Щодо звинувачення у підробці документів, Верховний Суд підтримав висновок попередніх інстанцій про те, що зазначення конкретної дати та місця укладення договору не впливають на його дійсність і не свідчать про наявність злочинного умислу.
Цей прецедент Верховного Суду встановлює чіткі межі між законною оплатою нотаріальних послуг та неправомірною вигодою. Факт отримання коштів сам по собі не є підставою для кримінального переслідування, якщо немає переконливих доказів протилежного.
Команда адвокатів практики кримінального права юридичної компанії Evidence Partners має позитивний досвід у справах, пов’язаних із обвинуваченнями щодо отримання, пропозиції, вимагання неправомірної вигоди та інших службових, корупційних злочинах. Наші спеціалісти приділяють особливу увагу детальному аналізу кожного етапу справи: від першочергового контакту наших клієнтів із органами правопорядку (обшук, допит, затримання, обрання запобіжного заходу), на стадії здійснення досудового розслідування кримінального провадження до судового розгляду кримінальної справи в усіх судових інстанціях. Завдяки глибокому розумінню правових аспектів і процесуальних вимог ми формуємо стратегії захисту, що орієнтовані на максимальний захист інтересів клієнта.
Юридична компанія Evidence Partners поєднує професіоналізм із стратегічним підходом, що дозволяє ефективно захищати інтереси клієнтів у справах щодо службових та корупційних правопорушень, зокрема у випадках звинувачень у отриманні, вимаганні неправомірної вигоди.
Раніше партнер юридичної компанії Evidence Partners, адвокат Богдан Глядик розповідав про заставу як спосіб тримання особи під вартою.
Частина 3 ст. 368-4 Кримінального кодексу України:
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання аудитором, нотаріусом, приватним виконавцем, експертом, спеціалістом, оцінювачем, третейським суддею або іншою особою, яка провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, а також незалежним посередником чи арбітром під час розгляду колективних трудових спорів неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи –
караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або пробаційним наглядом на строк від двох до п’яти років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Частина перша статті 358 Кримінального кодексу України:
Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут –
караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
