Партнер юридичної компанії Evidence Partners, адвокат Богдан Глядик, опублікував статтю «Застава як засіб впливу: розмір не завжди має логіку». У статті піднято одне з ключових питань у сучасному кримінальному процесі – застосування застави під час обрання запобіжного заходу.
Законодавство чітко визначає, що сума застави має враховувати обставини справи, майновий стан особи та ризики. Проте на практиці ми бачимо інше: тяжкість злочину нерідко стає головним аргументом для необґрунтованого завищення застави, хоча це не є самостійним критерієм.
Це призводить до абсурдних ситуацій: у резонансних справах суми застави можуть сягати десятків мільйонів гривень, тоді як у менш публічних, навіть за аналогічних обставин, вони значно нижчі. Така нерівність, на думку автора, суперечить базовим принципам правосуддя.
- Доступність застави: За міжнародними стандартами, зокрема ЄСПЛ, застава має бути доступною для особи. Якщо сума надмірна, це фактично дорівнює відмові у звільненні. Винятки можливі лише у дійсно виняткових випадках. В Україні ж логіка “винятковості” часто застосовується без достатніх підстав, без аналізу майнового стану підозрюваного.
- Вплив на захист: Непропорційна застава може змусити підозрюваних йти на невигідні угоди про визнання винуватості або відмовлятися від активного захисту. Це спотворює змагальний процес і негативно впливає на якість доказів. Застава стає інструментом впливу, а не гарантією явки.
- Шлях до балансу: Для виправлення ситуації потрібні чіткі методичні рекомендації. Необхідно визначити орієнтовні діапазони застави для різних категорій злочинів, а також обставини, що можуть виправдати відступ від них. Тяжкість злочину повинна враховуватися, але завжди разом з доведеними ризиками та реальним майновим станом особи.
Ознайомтеся з повним текстом статті Богдана Глядика на Pravo.ua
Інші статті
No Comment! Be the first one.
Залишити відповідь Скасувати коментар
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.