Тримання під вартою – найсуворіший запобіжний захід, що застосовується у кримінальних провадженнях. Воно суттєво обмежує право людини на свободу, гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що така міра обмежень свободи повинна бути належним чином обґрунтованою, пропорційною та необхідною за обставин конкретної справи. В іншому разі подібне обмеження свободи може бути визнане свавільним, що дозволяє констатувати порушення міжнародних стандартів у сфері прав людини.
Один із показових прикладів розглядався у корупційному кримінальному провадженню по обвинуваченню судді, яка стала фігурантом масштабного розслідування щодо корупції у судовій системі. Суть обвинувачення полягала в участі у схемах, пов’язаних із впливом на судові рішення в обмін на отримання неправомірної вигоди. Національні органи, зокрема суди, виправдовували тримання під вартою необхідністю запобігти потенційній змові підозрюваної з іншими особами, а також ризиком впливу на свідків. Проте ці обґрунтування викликали низку запитань щодо їхньої достатності та відповідності загальновизнаним стандартам правосуддя.
Європейський суд з прав людини під час аналізу справи зосередився на кількох аспектах.
Було піддано сумніву, чи була підозра щодо заявниці дійсно обґрунтованою. У своїй практиці Суд неодноразово підкреслював, що обґрунтованість підозри повинна базуватися на фактичних даних, які здатні переконати об’єктивного спостерігача. В цій справі ключовими доказами стали текстові повідомлення, отримані в результаті аналізу мобільних пристроїв, та свідчення інших осіб, проте ці матеріали не завжди відповідали високим стандартам достовірності.
Партнер юридичної компанії Evidence Partners, адвокат по кримінальних справах Богдан Глядик, наголошує, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому, завдання захисника – обовʼязково перевірити чи належним чином обгрунтовані висунута підозра чи обвинувачення. Слідчий суддя, суд зобовʼязані відмовити в обранні будь якого запобіжного заходу, якщо прокурор належним чином не обгрунтує саме висунуту підозру.
На пізніших стадіях провадження національні суди визнали, що ризик втручання заявниці у хід розслідування більше не існує. Незважаючи на це, особу продовжували утримувати під вартою.
Одним із ключових моментів, який викликав занепокоєння, стала відсутність належної процедури у рішенні про продовження тримання під вартою. Верховний Суд країни прийняв рішення на підставі обставин, які не були наведені стороною обвинувачення, і не надав заявниці можливості висловити свої зауваження. Така практика порушує принцип змагальності сторін, який є фундаментальною гарантією справедливого судового розгляду.
Також Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що окремі дії сторони обвинувачення свідчили про пасивність у розслідуванні справи, що ставило під сумнів необхідність подальшого обмеження свободи заявниці.
Варто зазначити, що застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою вимагає особливої уваги до пропорційності. Національні органи повинні розглядати можливість використання менш суворих запобіжних заходів, таких як домашній арешт або особисте зобов’язання. У цій справі аргументація судів щодо неможливості заміни тримання під вартою альтернативними заходами була визнана недостатньою, а самі обґрунтування — такими, що не відповідали індивідуальним обставинам підозрюваної.
Цей випадок також ілюструє важливість належного документування та надання стороні захисту можливості ознайомитися з усіма доказами. Рішення про тримання під вартою заявниці базувалося на матеріалах, які були вилучені під час обшуку, проте їх значення в контексті обвинувачення стало предметом розгляду лише на пізніх стадіях провадження. Це ще раз підкреслює, що без прозорості та дотримання процедури судовий процес ризикує втратити свою легітимність.
Зрештою, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що тримання заявниці під вартою на ранніх етапах провадження мало відповідні та достатні підстави. Проте подальше утримання, після того як основна частина доказів була зібрана, вже не відповідало вимогам Конвенції. Це свідчить про важливість регулярного перегляду підстав для застосування запобіжного заходу, аби забезпечити дотримання принципу пропорційності.
Адвокати практики кримінального права юридичної компанії Evidence Partners мають великий досвід у захисті прав клієнтів, які стикаються із застосуванням суворих запобіжних заходів у кримінальних провадженнях. Наші адвокати ретельно аналізують кожен аспект справи, виявляють порушення процесуальних норм і відстоюють права клієнтів у судах різних інстанцій. Ми переконані, що правосуддя повинно бути прозорим, справедливим і відповідати найвищим стандартам прав людини. Якщо ви або ваші близькі опинилися в подібній ситуації, звертайтеся до нас за професійною допомогою.
Раніше ми розповідали про обрання запобіжного заходу в кримінальному процесі.
