Застава у кримінальному провадженні – чи завжди вона є реальною можливістю вийти на свободу до вироку суду? На жаль, практика свідчить, що непомірно великі розміри застав нерідко перетворюють цей запобіжний захід на фактичне тримання під вартою, створюючи лише “ілюзію свободи”.
Коли сума стає непідйомною ще до встановлення вини особи, виникають серйозні питання щодо дотримання принципу пропорційності, презумпції невинуватості та самої суті застави як такої. Чи не стає вона прихованим покаранням?
Саме ці складні та актуальні питання проаналізував партнер юридичної компанії Evidence Partners, адвокат Богдан Глядик, у своїй статті для професійного видання Юридична практика (Pravo.ua).
У публікації “Застава як ілюзія свободи: коли розмір має значення” розглядаються критерії визначення розміру застави судом та необхідність пошуку реального балансу між потребами досудового розслідування і фундаментальними правами людини. Ця тема є особливо гострою у контексті захисту клієнтів у складних провадженнях щодо White Collar Crime – ключової спеціалізації команди юридичної компанії Evidence Partners, де фінансові аспекти та репутаційні ризики переплітаються особливо тісно.
“Коли розмір застави стає непосильним для людини ще до вироку суду, виникає логічне питання: чи не перетворюється запобіжний захід на фактичне покарання? Важливо, щоб суди керувалися не лише формальними ризиками, а й реальними можливостями людини та принципом пропорційності, адже саме цього вимагає закон та європейські стандарти,” – наголошує Богдан Глядик.
Ми переконані, що глибокий аналіз та відкрите обговорення таких проблем є важливим кроком до вдосконалення правозастосовної практики. Запрошуємо детальніше ознайомитися з аргументами та висновками автора у повній версії статті на сайті “Юридичної практики”.
Дивіться також нашу інструкцію: Запобіжні заходи Evidence Partners.
Раніше ми розповідали про домашній арешт замість тримання під вартою.
