У справах про банкрутство виділяють три типи кредиторів:
1. Конкурсні кредитори – це кредитори, вимоги яких до боржника виникли до відкриття провадження і не забезпечені заставою. Вони мають найбільше значення, оскільки голосують з ключових питань, таких як схвалення плану санації чи звернення до суду щодо наступної процедури.
2. Забезпечені кредитори – їхні вимоги до боржника забезпечені заставою його майна.
3. Поточні кредитори – їхні вимоги виникли вже після відкриття справи про банкрутство.
Конкурсні кредитори формують комітет кредиторів, який приймає важливі рішення, зокрема щодо призначення арбітражного керуючого та умов продажу майна боржника. Тому вони є найвпливовішими учасниками процесу банкрутства.
Оприлюднення відкриття провадження у справі про банкрутство має важливе значення, оскільки з цього моменту починається 30-денний строк для конкурсних кредиторів на подання заяв про свої вимоги до боржника. Суд зобов’язаний оприлюднити повідомлення на офіційному веб-порталі наступного дня, при цьому доступ до цієї інформації є вільним та безоплатним. Відкриття провадження також може бути оприлюднено на інших ресурсах, не заборонених законом. Якщо конкурсний кредитор пропустить встановлений строк, його вимоги можуть бути розглянуті, але він не матиме права вирішального голосу на зборах та в комітеті кредиторів.
Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство містить важливу інформацію для конкурсних кредиторів:
– Назву та адресу господарського суду
– Відомості про розпорядника майна (ім’я, місцезнаходження)
– Строк для подання заяв кредиторів з вимогами до боржника
Кредитор, який має конкурсні вимоги, повинен:
1. Надіслати заяву з вимогами до розпорядника майна боржника та зберегти докази такого подання.
2. Потім подати цю заяву разом з доказами до господарського суду, додавши докази сплати судового збору, надсилання копії заяви боржнику, та документи, що підтверджують вимоги.
Тобто спочатку заява подається розпоряднику майна, а потім до суду разом з необхідними документами. Цей порядок є важливою покроковою інструкцією для конкурсних кредиторів.
Сторони у справі про банкрутство:
– Конкурсні кредитори (включно з головою комітету кредиторів)
– Забезпечені кредитори
– Боржник (банкрут)
Ці сторони мають право подавати заперечення та оскаржувати рішення суду щодо визнання вимог інших кредиторів.
Зокрема, конкурсні кредитори повинні пройти певну процедуру, щоб набути статусу учасника провадження, який надає їм повну процесуальну дієздатність, включаючи право оскаржувати рішення. Цей статус остаточно оформлюється ухвалою суду про визнання їхніх вимог.
Відповідно до судової практики, у справах про банкрутство при розгляді кредиторських вимог діє підвищений стандарт доказування. Якщо у справі виникають мотивовані сумніви щодо обґрунтованості вимог, на кредитора покладається обов’язок довести підставність та правомірність заявлених грошових вимог належними доказами. Це необхідно для перевірки господарським судом підстав, характеру, розміру та моменту виникнення таких вимог. Наявність чи відсутність заперечень інших учасників не звільняє кредитора від цього обов’язку. Тобто, на відміну від загальних засад господарського судочинства, у банкрутстві кредитори несуть підвищений стандарт доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Розглядаючи кредиторські вимоги у справах про банкрутство, господарські суди застосовують положення про позовну давність. Хоча провадження у такій справі не є позовним, позовна давність може застосовуватися до вимог кредиторів.
Позовна давність – це строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого права. Вона може застосовуватися як до позовного провадження, так і до подання заяви про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Верховний Суд зазначив, що положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів до боржника у справі про банкрутство. Заяву про застосування позовної давності можуть подати інші кредитори, боржник або розпорядник майна.
Отже, при розгляді кредиторських вимог у банкрутстві господарські суди мають враховувати строки позовної давності, незважаючи на те, що це не позовне провадження.
*Стаття підготовлена з урахуванням чинного законодавства станом на листопад 2024 року.*
Партнер Evidence Partners В`ячеслав Бойко