Сучасні економічні реалії України характеризуються складними процесами неплатоспроможності та банкрутства підприємств. Правова регламентація цих процесів здійснюється комплексом нормативно-правових актів, серед яких ключову роль відіграють Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), зокрема статті 61-64, та Цивільний кодекс України (статті 543, 619).
Часто засновники юридичної особи, керівники, члени наглядової ради та акціонери з контрольним пакетом акцій нехтують солідарною та субсидіарною відповідальністю, але практика сформована і все частіше має своє застосування, на відміну від попереднього закону, де норма була “мертвою”.
Верховний Суд України у постанові від 15.09.2020 року (справа № 923/1432/18) чітко визначив правову природу відповідальності в процедурі банкрутства. Основоположними принципами виступають максимальний захист прав кредиторів, забезпечення прозорості процедури та справедливий розподіл активів боржника, що безпосередньо корелюється з положеннями статті 4 КУзПБ.
Солідарна відповідальність, регламентована статтею 543 Цивільного кодексу України, являє собою унікальний правовий механізм, за яким кредитор отримує право вимагати повного виконання зобов’язання від будь-якого з боржників. У постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року (справа № 910/10374/19) підтверджено, що підставами для її виникнення можуть бути пряма вказівка закону, умови договору або спільне заподіяння шкоди кількома особами.
Субсидіарна відповідальність, визначена статтею 619 Цивільного кодексу та статтею 61 КУзПБ, становить додатковий рівень захисту інтересів кредиторів. Вона передбачає можливість стягнення заборгованості з осіб, які не є основними боржниками, у разі недостатності майна підприємства. Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 03.06.2020 року (справа № 905/2030/19), до таких осіб належать засновники юридичної особи, керівники, члени наглядової ради та акціонери з контрольним пакетом акцій.
Процедура встановлення відповідальності регламентується статтями 41-44 КУзПБ та включає детальний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Арбітражний керуючий, керуючись положеннями статті 28 КУзПБ, проводить глибоке дослідження фінансової документації з метою виявлення ознак неплатоспроможності.
Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 року (справа № 925/1321/18) визначив чіткі критерії для притягнення до субсидіарної відповідальності. Ключовими доказами виступають неправомірні фінансові операції, виведення активів, навмисне приховування майна. Такі докази мають бути зафіксовані у фінансовій звітності, протоколах зборів, договорах, банківських виписках, наказах та розпорядженнях керівництва.
Частина 5 статті 61 КУзПБ встановлює, що судове провадження у справах про банкрутства здійснюється господарським судом. Позов про притягнення до субсидіарної відповідальності подається арбітражним керуючим з дотриманням строку позовної давності, який становить три роки з дня виявлення підстав для такої відповідальності.
Наслідки притягнення до відповідальності визначені статтями 61-64 КУзПБ та можуть включати повне стягнення заборгованості, обмеження підприємницької діяльності, заборону обіймати керівні посади та адміністративну відповідальність. Постанова Верховного Суду від 22.12.2020 року (справа № 904/5782/18) додатково роз’яснила механізми реалізації таких наслідків.
Для ефективного захисту інтересів кредиторам рекомендується дотримуватися положень статті 50 КУзПБ щодо моніторингу фінансового стану боржника, своєчасно виявляти ризики та забезпечувати професійний юридичний супровід. Боржникам варто неухильно дотримуватися вимог статті 41 КУзПБ щодо прозорості фінансової звітності та своєчасного реагування на ознаки неплатоспроможності.
Солідарна та субсидіарна відповідальність є складними, але вкрай важливими правовими інструментами у сфері банкрутства. Вони спрямовані не лише захищати інтереси кредиторів, а й запобігати зловживанням у фінансово-господарській діяльності підприємств.
*Стаття підготовлена з урахуванням чинного законодавства станом на жовтень 2024 року.*
Партнер Evidence Partners В`ячеслав Бойко