Україна одна з лідерів серед держав, на яку до Європейського суду з прав людини надходять скарги про порушення прав людини. Про це говорить суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський.
Серед найчисленніших підстав для скарг є проблеми з тривалістю тримання під вартою, а також із належним обґрунтуванням рішення про взяття та про продовження тримання особи під вартою.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою – найсуворіший запобіжний захід із можливих. Фактично особу, яку ще не визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, позбавляють волі.
Під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу чи його продовження слідчі судді, судді не повинні підходити до його розгляду формально, що найчастіше відбувається.
Важливо щоб суд давав належну оцінку як самим клопотанням, які повинні жорстко відповідати вимогам Кримінального процесуального закону, так і тим матеріалам, які слідчі, прокурори долучають до клопотання на підтвердження своєї позиції.
Адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, під час розгляду клопотання про обрання, зміну запобіжного заходу повинен звертати увагу суду на недопустимість спрощеного підходу до вирішення таких питань.
Важливо володіти найактуальнішою практикою Європейського суду, адже його рішення є обов’язковими до виконання в Україні. Ця судова інстанція не одноразово визнавала порушення Україною прав людини під час розгляду клопотань по запобіжних заходах.
Раніше ми розповідали про обрання запобіжного заходу у кримінальному процесі.
